є чудєсата спільнота спільних закупок: coop_slingomamy , а там зара такааааа закупка, я аж офанатіла: http://www.yellowmoon.org.uk/show_all/1/category-view-all-VIEW_ARTS.htm

Мєчта передноворічної підготовки:)) Блін як круто! І ціни приємні, та і не в цінах справа, справа в тому що у нас далеко не все з цього асортименту є. Клондайк:)

і ще.
Зараз активно читаємо Всеволода Нестайка. Що вам товариші сказати, дитячий геній. Для будь-якого віку.

Мала преться від "Лісової школи".

Я тут же згадала "країну сонячних зайчиків". З дитинства, просто незабутньо.

І ще є у нього дуже "доросла" книжечка. Серйозно, я читала багато його книженцій, і Тореадорів і багато іншого. Але цю книжку я точно і дуже ясно памятаю з дитинства, ми з татом її разом читали. Настільки точно я здається не памятаю жодну книжку. І от тепер зробила собі подарунок - купила і прочитала вже дорослою тіткою.

Книженція " Одиниця з обманом" і друга частина "Пятірка з хвостиком" (зараз 12-ка з хвостиком). Про що книжки? Та про людей. Нехай про маленьких (школярів). Про життя, про звичайні життєві ситуації і почуття - сміливість, боягузтво, любов, зраду, дружбу, чесність, порядність. Маленькі історії людей, яким доводиться постійно робити вибір,часом не легкий. З невеликими поправками вповні могла би вийти книжка для дорослих. Звичайно дещо "ідеалістична", в житті півтонів все-таки більше. Але на то вона і дитяча книжка щоб ставити високі планки. А півтони напевно саме життя розставить. Ну і образи учнів просто прекрасні:) В мене однокласники такі були, а після того одногрупники, та і дорослою тіткою я таких людей зустрічала.
ги, а імена, чого варті імена! Мої улюблені - Лесик Спасокукоцький і Стасик Кукоєвицький:)))

З величезним задоволенням перечитала. Хочете - простого, доброго, зрозумілого, універсального - читайте.

Між іншим книжка відредагована видавцем ( з дозволу автора), звідти викинуті ідеологічні моменти, цукерки "тузик" переіменовані в снікерси, а 5-ки в12-ки:) Вийшло не зле.

Про дитячі книженції.
Підсіла я , ну і мала звичайно:) на книжки видавництва Грані-Т. Здається, пан Іван отримав серйозних конкурентів:)))
Правда у них цільова аудиторія дещо інша, все-таки Гранівські книжки розраховані на трохи страших дітей. Але вони дуже-дуже кльові.

Є у них серія книжечок в мяких палітурках автора Олеся Ільченка. Дуже не погана серія. Книжки побудовані за схемою - простий сюжет, в межах якого подано купа корисної інфи. Наприклад "Пригоди дощинки" - про мандри краплинки (типу кругообіг води в природі) - доступно і цікаво. За одно там ще всякі тварюки зявляються коли вона в Африку допливає:)).

Є ще про динозаврів (ага, моя мала вже знає хто такі трицератопси:)), про те як "Автомобілі дорогу будували", про те " В кого роги більші":))) (прикольно про зоопарк, тварин і любов до свобод:). Ну і т.д. і т.п.

Загальний висновок - як на дорослого то трохи плоско, але мала від них реально преться. Ну і картинки теж не зовсім звичні після АБАГАЛАМАГівської портретності, але знову таки Солі подобається:).

Ну от а тепер те що не зовсім піар:)) Беру на автоматі нову книженцію цієї серії починаю читати малій. Коли книжка не знайома або відстійних видавництв (Ранок, Країна Мрій, Махаон) то читаю уважно, там де треба "перекладаю" на людську мову. А коли книжка від видавництва з високим рейтингом довіри читаю на розслабоні, а тут ще й втомлена була.

Коротше читаю малій на повному автоматі: "жив був хлопчик, і звали його точнісінько ЯК ТЕБЕ".

Бачили би ви великі здивовані очі Солі:)))) "Мам, як як його звали"???????

Зразу згадався анекдот:
"Як ви дитину назвали"
Наташа
Гарне імя
Воно може й гарне, але намучається пацан...

ідею трохи стирила у rysika.

Отже що було:) В минулому році мені дуже хотілось щоби в житті стало більше цікавих людей. І якщо чесно своїм найбільшим здобутком вважаю те що в моє життя прийшли/повернулись дуже хороші і цікаві люди. І як завжди є ті, хто найближчі - сімя, куми, мої дівки:), близькі друзі і це дуже круто:) . І це надзвичайно.
Цей рік для мене ще рік перегляду життєвих цінностей. І чесно кажучи такими, свіжопереглянутими, вони мені подобаються значно більше:). Жити стало простіше:).
І ще дуже важливе - пройшло вже більше ніж рік. Але все рівно для мене відчуття задоволення від того що врешті я живу в себе вдома, нехай в умовно, але своїй квартирі, дуже-дуже приємне і зігріваюче. Відчуття дому:). Мрії про власний будинок лишаються актуальними. Але мені подобається коли у мене є мрії:) Гірше коли нема:)).
Цього року я вийшла на роботу, цікаву і перспективну. Вона мені подобається.


Що буде. Та хто його знає:)Дасть Бог, буде добре:) Як то кажуть "аби не гірше". В тому сенсі, що багато в мене є і головне щоб все це залишалось. Ну а якщо більше - то слава Богу:).

І ще мені чомусь здається що 27 дуже особливий вік:) Там є семірка:) Я семірки люблю:).

Таке от:)

муж каже що найбільше зараз продається  "Медова з перцем", 100 грамові мєрзавчіки. При чому мєрчандайзєри самі в шоці. За довгу історію компанії такого ніколи не було, щоб на складах не вистачало саме мєрзавчиків. Ну і великі пляшки теж нехіло продаються.
( Вгадаєте причину попиту? )

можливо серед  моїх френдів є ще хтось хто уважно читає бігморди з політичною рекламою. Сьогоднішнє читання порадувало мене не сказано.
Мегаталановитий піар борд з якимсь там "Я за Ющенка".  Підписаний "Тетяна МУнтян".
Далі лишається обвішати Київ бордами Тетян Мунтян за Ющенка.
І спостерігати за шоу яке влашутує Тетяна Монтян:)))  не знаю чи ефективно, але точно буде незабутньо:))
 А взагалі, цікаво у мене глюки? Бо мені "ВОНА кампанія" мені стійко нагадує лаконічну частину Янек-2004 "Я." і "Тому що Я".
А реклами Юща стійко нагадують другу частину реклами Янека2004 "Бігморди" з тьотками і дядьками, які були за Я.

Це що колишні піарщики Янека поділились на двоє?:)))

А ващє вся передвиборча кампанія виглядає як вишуканий стьоб піарщиків над кандидатами.

сходила в гугл:)
 дізналась що воно таке lame duck
і за одно подивилась що воно таке УГГІ.
МАМА ДАРАХАЯ. І це предмет еротичних фантазій модниць по всьому світу???:)) Куди світ котиться:))

на прохання r_s_z


Колись дуже багато років тому я працювала в рекрутинговому агентстві. Ким? Важко сказати. Ну скажімо так - і підбором персоналу я теж займалась:)).
Унікальне треба сказати було агентство, але про це якось іншим разом:). Офіс у нас був пристойний, але в старому приміщенні, де не було особливих євроремонтів і підвісних стель.

От сиджу я, дивлюсь свій розклад і бачу що найближча співбесіда за дві години. Ляпота, можна спокійно  подрихнути попрацювати. Аж тут завалюється дядько, і каже: " Я Такий-то, я знаю що у мене співбесіда за дві години, але я тут прахаділ міма, дай думаю зайду".
Такі типи мене все життя дратували неймовірно. Але Жопа робиш, включаю офісну посмішку, офісний тембр, запрошую сідати і проводжу співбесіду. Чим закінчилась співбесіда не памятаю:))).

Але проходить дві години, на годиннику рівно  той час на який припадала співбесіда. І ТУТ РОБИТЬСЯ НАСТУПНЕ: підозрілий шурхіт і  БАААААМЦ!!!!!! І прямо на мій робочий стіл, комп, і найбільше НА СТІЛЕЦЬ не де мав сидіти кандидат падає здоровенний шмат стелі і штукатурки. Картина маслом ще та:))))).

А після того як я уявила що дядечко міг прийти вчасно мене просто розібрало на частини:))))).

Іронія ситуації полягає ще в тому, що коли я у них працювала агентство переживало етап становлення і страшенно дбало про свій імідж:)))).

Це до того що курйозів і цікавих випадків  на цій роботі і на інших було достатньо, але якось з голови вилетіло, а от цей фіг коли забудеться:)).

Таких співпадінь не буває. :))

тепло і затишок в домі це просто чудесно. Для цього треба утеплити стінку ПІНОПЛАСТОМ!!!! Мої нєрви не витримують - вони його носють і ріжуть і  з характерним ЗВУКОМ!!!!!!!!!!!!!!!! АААААААА

але ні магу. Тому коротко

Дорогу, фантастичну, розумну, класну, красиву, добру, рідну, улюблену, цілеспрямовану, іронічну, веселу, ліниву (а хто лінується в жж писати????),  сильну, розуміючу і всяку різноманітну КУМУ (   muy_verde</span></span> ) вітаю з бьорздеєм.

Збичі мєчт, терпіння, здоровя і миру в душі. Ну і мужа сантєхніка   позітівного і шоби Ниська тішила.

Тішусь, що ти в нас є:)))
Ну ти в курсі:)))))

МНОГАЯ ЛІТА!!!!!
 

Якось вкладаючи малу спати випадково замість запланованої і доволі оптимістичної "Їхав козак за Дунай" заспівала іншу пісеньку, значно більш депресивну (замахана була:). ( Таку )
Слово не горобець, зупинятись було пізно мала наполегливо попросила продовжувати:) Їй пісня сподобалась.
Є в моєї дитини прекрасна звичка не просто слухати пісню але по ходу дії перебивати і розпитувати що не зрозуміло або що "зачепило" в пісні.

Так от в даному випадку незрозумілим ( було )

Отакі от у нас цінності:))

що  skoro_novyj_rik   :))) приєднуйтесь буде весело.
Особисто мені ця забавка подобається.

Такий собі размишлізм.
Страх -це  стан, при чому стан дискомфорту. Стан змінюється з одного на другий певною дією (психічноюю чи фізичною).

Страх+думка+дія = продуктивне подолання страху

Страх+дія = паніка


не судіть строго, кафешна імпровізація:)

АПД. з коментів. Бай ak_ulka страх+думка+думка+думка=параноя

сі тащу:)) доповідач з науковою доповіддю  постійно згадує Феофана Прокоповича. В нього кажись фіфект фікції бо звучить це в його виконанні як Фофан Прокопович:). Народ - це прекрасно:))))))

збираюсь на роботу, мию голову, штукатурюсь, вдягаю "робочий" одяг- гломурну рожеву майку, брендовий фіолетовий светр, чисті (! :) джинси. Дивлюсь на себе в дзеркало - не ідеально, але одобрямс:). Либлюсь,  допиваю каву, поливаюсь парфумом. Коротше приємний такий собі ранок:).

І тут приходить моя мама і з посмішкою повідомляє: Ну це ж треба так - іти на роботу і виглядати як чорт з рогами.

Ех люблю я свою маму:))) Вміє підтримати:))

Для довідки - з часів пізнього пубертату на такі штуки я не ведусь. тим більше муж сказав шо намана, знач намана:))

І взагалі не питайте з якого переляку я це пишу. У мене засідання лабораторії, а наукові доповіді як ви розумієте це дуже цікавооооо (позіхаючи)

Мда вчора yusmal порадила навіть не сподіватись що карантин не оголосять. Якщо чесно мене рвало на частини. Звичайно хотілось щоб садочок працював, але з іншої сторони примусовий карантин зніме з мене тягар вибору "вести- не вести".
Радість прийшла в дім сьогодні 8.36 разом з дзвінком виховательки і повідомленням про карантин. Ну ми і так не збирались сьогодні йти, але ж вони про це не знали. Живо уявила ситуацію якби ми збирались в садочок. Ахрінітєтєльно.

Але то так у нас з малою триває медовий день, ну може пару днів, якщо пощастить:).
( Десь так )

народ масово і справедливо піарить Комаровського.  Не надто його люблю, але в даному випадку майже зі всім згодна. 
Крім звичайно прививок і не ефективності профілактики. За піар  не тестованих і не перевірених прививок в розпал епідемії ГРВІ взагалі хочеться назвати його рогатою твариною на букву К. 
Але у всьому іншому більш-менш ОК.

А я хочу пропіарити свого хорошого друга, людину яку знаю вже N років (otar , це я так хизуюсь знайомством:))) і який написав дуже класно і розумно. Про грип, медіа і суспільство:

telekritika.ua/otar_col/2009-11-02/48960

А ще два підзамкових, але класних записи. Але можливо хтось із взаємних френдів пропустив ці записи:


virsavia.livejournal.com/365855.html

оцей уже не під замком:) Че прєкрасєн:))

http://users.livejournal.com/_che/779481.html

У мене завівся черговий улюблений фільм.
Не новий, але зібралась я його подивитись тільки вчора.

Across the Universe.

Народ, фільм реально афігітєтєльний. Музика, актори, сюжет, зйомки. Ммммммм...

Коротко - просто хороша історія про любов, дружбу під музику Бітлів. Місцями веселий, місцями сумний, але однозначно класний.
Дуже мені сподобались візуальні образи і операторська робота.

Досконала стилізація. Навіть не знаю як сказати- точно відомо що фільм сучасний про той час, що це сприйняття моїми сучасниками тої епохи, але все рівно я їм вірю.

ПС. Ті хто робив Стіляг, явно і довго перед цим дивились цей фільм. Дуже вже стиль звідти злизаний. Тільки Стілягі ІМХО - ацстой, а цей фільм суперський:)

У Ніцше в цитатнику є суперський вислів (здається написаний як діалог розуму і совісті, хоча точно не памятаю:)). Зміст його ДУЖЕ приблизно зводиться до наступного:

Під час пожежі ніколи думати про обід, але про нього обовязково доведеться подумати на згарищі.

А я от така що про обід думаю уже під час пожежі. Тобто коли стається щось дуже прикре перше що приходить в голову це плани, які полетіли шкереберть. Такий собі спосіб психологічного самозахисту: думати про погане аби не думати про найгірше:)).

Це так згадалось:).

А тепер по суті. Не дай Бог садочок закриють. Я здурію. Мій монстр три тижні вдома. Пристрельте мене.... Про написання статті, яке я відкладала до останнього я просто помовчу.

І ще в сьогоденних умовах ВСІМ строго рекомендовано перегляд фільму Wag the Dog, в російському варіанти Плутовство или хвост виляет собакой. Скачати можна тут: http://www.ex.ua/view/190858